Свині

Чи дійсно так необхідно починати підгодовувати поросят під свиноматкою? Як правильно годувати підсисних поросят, щоб вони добре росли та не хворіли? Схеми підгодівлі поросят-сисунів та як уникнути анемії у свиней? Коротко та просто про важливе.

Від обраної стратегії годівлі свиноматок в останні 10 днів поросності і в перші 10 днів лактації на пряму залежить виживання новонароджених поросят. На що звернути увагу? Як не помилитися?

Збалансована годівля свиноматок у період отримання поросят забезпечує організм свині необхідними поживними речовинами внаслідок чого господар отримує 10 та більше здорових життєздатних поросят 2 рази на рік.

Чи є різниця у годівлі свиноматки до опоросу та після? Чи можна годувати одним кормом свиней на відгодівлі та свинок для осіменіння? Яка свинка краща- худа чи жирна?

В перші дні життя потреба поросят в поживних речовинах забезпечується за рахунок материнського молока. Але починаючи з 2–3-тижневого віку їх потреба в поживних речовинах збільшується і не може бути забезпечена лише за рахунок молока свиноматки. Коли треба починати підгодовувати поросят під свиноматкою? Який корм для поросят кращий?

Кількість і якість приплоду в значній мірі залежить від племінних якостей кнурів-плідників, які використовуються для парування або одержання сперми для штучного осіменіння. Правильно підібраним раціоном можна впливати на рівень статевої активності (лібідо), якісні показники сперми, рівень заплідненості та народження життєздатного молодняка.

Чим треба годувати кнурів, щоб вони були активні та не жиріли?

Залізодефіцитна анемія у новонароджених поросят обумовлена дефіцитом заліза у внутрішніх органах та недостатньою кількістю заліза у молоці свиноматки. Анемічні поросята погано поїдають корм, мають низькі темпи росту, у них розвиваються діареї, знижується імунітет. Попередження дефіциту заліза у новонароджених поросят повинно бути своєчасним і ефективним.

Корм для тварин, як складна суміш окремих інгредієнтів, регулярно піддається забрудненню. Кожне окреме забруднення за відповідної концентрації є причиною самостійного патологічного процесу. Малі ж кількості окремих забруднювачів не несуть загрозу для організму, проте сумуються у велику загальну інтоксикацію різної етіології.

З метою зменшення впливу токсинів різної етіології на організм тварин на сьогодні широко використовуються адсорбенти органічної та неорганічної природи. Якість сорбції залежить від багатьох факторів, з яких основним є порувата структура сорбенту.