Як заробляти на бройлерах у домашніх умовах?

Формула успіху курячого бізнесу в домашніх умовах проста:

1. Подумайте, де ви зможете реалізувати тушки курчат та у якій кількості;
2. Підготуйте приміщення, зробіть освітлення, вентиляцію, обігрів, подбайте про годівниці, напувалки, підстилку (як вірно підготувати місце для курчат);
3. Запасіться якісним свіжим безпечним та ефективним кормом;
4. Придбайте якісне поголів’я курчат
5. Дотримуйтеся технології утримання та годівлі.

Якісне здорове поголів’я курчат-бройлерів – це 50% успіху. Про їх придбання слід потурбуватися заздалегідь.

1. Придбати у інкубаторного господарства/або у іншого перевіреного постачальника

Плюси – яйця від племінних батьків з гарною генетикою

Мінуси – потрібно мати власні інкубаційні камери та площі під них, що є серйозним капіталовкладенням;

помилки під час інкубування можуть призвести до значної втрати яйця та народження нежиттєздатних курчат.

2. Інкубування власного яйця у домашніх умовах

Плюси - собівартість отриманих курчат нижче ніж купованих яєць або добових курчат

Мінуси – потрібно мати породисте батьківське стадо, яке необхідно постійно утримувати/годувати/доглядати;

Курчата, що вилупилися з яєць курей місцевих гібридів, або від вирощених бройлерів не матимуть такої швидкості росту та якості м’яса.

3. Придбати курчат 1-7 днів життя

Плюси – можна відібрати необхідну кількість візуально здорових курчат; економія на інкубаторах, приміщенні, електриці.

Мінуси – високий відхід курчат після придбання, спричинений неякісним інкубаційним яйцем, помилками під час інкубування, невідповідним батьківським поголів’ям,

Забезпечення високої інтенсивності їх росту з мінімальними витратами на корми досягають використовуючи повнораціонні комбікорми, рецепти яких розроблено у відповідності до потреб птиці у енергії та поживних речовинах у певні вікові періоди.

Існує декілька схем вирощування курчат-бройлерів, але найчастіше застосовують таку:

• старт - для курчат 1-14 доби;
• ріст – для курчат 15-28 доби;
• фініш – для курчат віком від 29 доби та до забою.

У стартовий і ростовий періоди вміст протеїну у комбікормах для бройлерів повинен бути найвищим, а у фінішний – дещо нижчим, тоді як вміст обмінної енергії у них, навпаки, зростає.

Основним джерелом енергії у комбікормах є кукурудза, частка якої може сягати 50-60%. За умови дефіциту енергії до комбікормів для курчат, починаючи з 2-тижневого віку, вводять 1-2% кормових жирів, стабілізованих антиоксидантами. Для птиці старшого віку їх кількість можна збільшити до 5-8%.

Для балансування комбікормів за мінеральними речовинами до них вводять крейду, кісткове борошно, знефторений фосфат і кухонну сіль.

Кількість мікроелементів і вітамінів, що вводиться до комбікорму, значною мірою залежить від складу основних компонентів. Так, у кормових сумішах, складених на основі пшениці, на відміну від кукурудзи, необхідно збільшувати кількість вітамінів А, В₆ і біотину за достатнього вмісту холіну, нікотинової і пантотенової кислот. Найзручніше амінокислотну, мікромінеральну і вітамінну поживність комбікормів для бройлерів балансувати введенням до них вітамінно-мінеральних преміксів.

Таки комбікорми для птиці повністю збалансовані, містять усі вітаміни, мікроелементи, амінокислоти та мають кінцеву форму у зручній гранулі/крупці, яка значно скорочує пере розхід корму.

Перші 4 тижня курчатам згодовують готовий комбікорм у вигляді крупки (розмір часток 1-2,5 мм), пізніше – комбікорм гранульований (розмір гранул 3-3,5 мм).

Курчатам з 7 дня можна підсипати у окремі годівниці дрібний гравій з розрахунку 5 г на голову один раз на тиждень.

У здорових курчат-бройлерів гарний апетит, тому вони повинні мати постійний доступ до їжі, перші 2 тижня.

Пізніше курчат можна годувати періодично, тоді вільний доступ до комбікорму має бути упродовж однієї години через кожні дві години. Кратність годівлі курчат становить 8 разів за добу.

Ідеально це зробити за допомогою ніпельних напувалок, але й інші пристосування те ж пасуватимуть. Головне, щоб курчата не забруднювали воду.

Для планування корму на період вирощування курчат-бройлерів слід орієнтуватися на середній розхід комбікорму на 1 кг приросту (жива маса курчати).

Щоб отримати курчат-бройлерів масою тіла 2,3-2,5 кг у віці 6 тижнів (42 дні) у середньому витрачають 1,7-1,8 кг готового корму на 1 кг приросту.

До основного балансованого комбікорму курчатам-бройлерам можна давати також домашні корми, які, швидше, урізноманітнюють раціон та підвищують апетит.

У перший тиждень можна давати подрібнені добре зварені яйця, знежирений сухий кисломолочний сир, запарену подрібнену молоду кропиву, подрібнений спориш, листя молодої цибулі, порею.

Приклад стартової кормосуміші для годівлі курчат 1-14 днів:

50% за масою дерті кукурудзяної, 16% дерті пшеничної, 8% дерті ячмінної, 14% шроту або макухи та 12% сироватки або знежиреного кефіру

Із зелених кормів починаючи з 3-х добового віку можна використовувати кропиву, яка містить багато каротину, вітамінів Е та К, а також мінеральних елементів. Також у годівлі курчат-бройлерів можна використовувати зелену масу бобових культур (конюшини, люцерни, гороху), що сприяє швидкому їх росту, оскільки є джерелом протеїну. З метою профілактики кишкових розладів курчатам можна згодовувати зелену цибулю.

З другого тижня до основного комбікорму можна додавати зелень бобових (люцерну, віку, конюшину), натерті коренеплоди (моркву, гарбуз), потовчену варену картоплю (Увага! Небезпека отруєння соланіном), пророщене зерно пшениці або ячменю.

Пам’ятайте, згодовування харчових відходів, вологих мішанок може призводити до розвитку бактеріальних проносів у курчат, втрати приростів та загибелі молодняку.

Для годівлі бройлерів на фініші (29-42 день) можна використовувати такий раціон:

25% пшениці та ячменю (бажано без плівок), 20% кукурудзи, 15% сої (має пройти теплову обробку для інактивації антипоживних речовин), 10% гороху та 5% соняшникового шроту.

Курчата-бройлери відрізняються від іншої птиці підвищеним апетитом, а тому можуть споживати практично все, що потрапляє до годівниці.

Проте, не все можна згодовувати курчатам-бройлерам:

1. Будь-які корми з ознаками псування – цвілі, гнилі, затхлі, уражені шкідниками, забруднені ґрунтом.
2. Сиру сою, яка містить антипоживні компоненти.
3. Сиру картоплю, особливо з паростками та позеленілу. Вона містить у своєму складі глікозид соланін, який може спричинити загибель поголівʼя. Варену картоплю хоча і згодовують бройлерам, проте вона не може бути основним кормом у їх раціоні.
4. Кормовий буряк та його гичка зумовлюють розлади травлення у птиці.
5. Харчові відходи швидко псуються і можуть бути причиною аліментарних проносів.
6. Кісткове та м’ясо-кісткове борошно швидко псується (особливо у теплу пору), має підвищену токсичність та може містити спори клостридій, які викликають анаеробний пронос.
7. Пісок, особливо дрібний річковий, може закупорювати зоб та викликати його непрохідність. Тому, краще використовувати гравій дрібної фракції (відсів 2-5 мм).

Причин відставання курчат-бройлерів у рості від запланованих показників може бути велика кількість. Розглянемо найбільш поширені.

1. Нестача води.
   Нестача води зумовлює зниження апетиту та загальне споживання корму, що призводить до голодування курчат.
   На кожну одиницю корму має бути 1,7 одиниці води, яка має бути чистою і свіжою. Оптимальна температура води +18-20ºС. Якщо у приміщенні температура повітря більше 21^оС потреба у воді зростає у середньому на 6,5% з розрахунку на кожен 1ºС понад 21ºС.
2. Недотримання температурного та світлового режиму.
   Для курчат першого тижня температура повітря має бути у межах +27 - +33ºС, а для курчат старше місяця не менше +10-14ºС.
   Якщо температура повітря у приміщенні де вирощуються бройлери вища за 28 ºС, споживання птицею комбікормів помітно знижується. Потрібно налаштувати систему вентиляції та мікроклімату.
   Тривалість світлового дня у перший тиждень вирощування має бути 23 години за інтенсивності освітлення 20 люкс, в подальшому його можна скоротити до 17-20 годин та знизити інтенсивність світла до 7-10 люкс. Якщо знехтувати цими параметрами порушуються обмінні процеси і птиця відстає в рості.
3. Щільність посадки та доступ до годівниць.
   Бройлерів краще утримувати в умовах обмеженої рухливості, оскільки це дозволяє мінімізувати втрати енергії, а відповідно і витрати кормів. Площу утримання розраховують із розрахунку 34 кг живої маси на 1 квадратний метр. При цьому доступ до годівниць має бути завжди вільний.
4. Незбалансований або низькокалорійний корм.
   Самостійне виготовлення кормових сумішей на основі зернових не задовольняє високі енергетичні потреби курчат-бройлерів. Така птиця пізніше досягає забійної маси, має більше кісткової тканини і, у кінцевому рахунку, з’їдає більше зернових.
5. Хвороби.
   Курчата-бройлери чутливі до вірусних та бактеріальних хвороб. Тому їх необхідно вакцинувати, або купувати вже вакцинованими від хвороби Марека, хвороби Гамборо, грипу, сальмонельозу та колібацильозу.
   Так як курчата-бройлери вирощуються на підлозі, вони чутливі до кокцидіозу та мікотоксинів, що утворюються у прілій підстилці.

Кокцидіоз домашньої птиці – це небезпечне інвазійне захворювання. Найчастіше хворіють курчата у віці від 2 до 6 тижнів. Для цієї хвороби характерні такі симптоми як втрата апетиту, спрага, швидке схуднення, постійні проноси з кров’ю, загальний пригнічений стан, мала рухливість, до кінця хвороби можлива втрата координації рухів. Курчата погано ростуть, багато гине.

Птиця, яка перехворіла, все одно залишається джерелом небезпеки для інших, тому профілактика кокцидіозу є значно ефективнішою, ніж лікування хворого поголівʼя.

Щоб знизити ураження кокцидіозом курчат в домашніх умовах слід дотримуватися таких правил:

1. Вирощуйте курчат завжди окремо від дорослої птиці, яка є носієм збудника.
2. Для нової партії курчат використовуйте завжди чисте, продезінфіковане приміщення з новою підстилкою.
3. Підстилка завжди має бути сухою, тому своєчасно підсипайте свіжу, щоб курчата менше контактували з послідом.
4. Використовуйте препарати кокцидіостатики, які призначені для стримування розвитку кокцидій в організмі птиці.
5. Кокцидіостатики випоюються з водою або задаються разом з кормом.

У зв’язку з тим, що препарати проти кокцидій дуже токсичні, їх потрібно дозувати за допомогою ваг та ретельно розміщувати.

Щоб уникнути прикрих помилок та непередбачених втрат слід віддати перевагу готовим комбікормам з вже введеним кокцидіостатиком у ефективній нетоксичній дозі.

На етапі фінішної годівлі організм птиці має вивільнитися від токсичних речовин, тому радимо використовувати комбікорм без кокцидіостатику.