Додаткова енергія, зменшення падіжу та інші, несподівано позитивні результати дії кормових ферментів у годівлі свиней

Свиням дійсно не вистачає власних ферментів, необхідних для перетравлення некрохмалистих полісахаридів (НКП/NSP) корму, тому використання екзогенних карбогідраз може суттєво покращити перетравність кормів з високим вмістом НКП, особливо розчинних фракцій.

Традиційна для України кормова база для годівлі свиней – ячмінь, пшениця, овес, соняшниковий та соєвий шроти та макухи, висівки, сорго, жито, тритікале - містять до 35% некрохмалистих полісахаридів, які практично не перетравлюються.

Некрохмалисті полісахариди зерна притягують воду та утворюють в’язкі тягучі маси, які перешкоджають всмоктуванню вже перетравлених інгредієнтів (білка, крохмалю, жиру, ін.). 

Фізіологічна відсутність у свиней ферментів для розщеплення некрохмалистих полісахаридів рослинних кормів перешкоджає доступу ендогенних ензимів до поживних речовин всередині зерна.

Наприклад, у пшеничних висівках міститься до 16% білка, який не може бути перетравлений, тому що структура клітинних стінок обмежує контакт протеаз і білка. У такому випадку білок може розщепитися або під час термічної обробки або під дією екзогенних ферментів, які порушують цілісність клітинної стінки та створюють умови для проникнення амілаз та протеаз у середину клітини.

Серед екзогенних ферментів у годівлі моногастричних особливу увагу заслуговують карбогідрази - це cпецифічні екзогенні ферменти, які розкладають вуглеводи некрохмальної природи, чим дійсно зменшують їх анти поживну дію, підвищують обмінну енергію корму, покращують перетравлення компонентів корму.

Карбогідрази здобули значну популярність у свинарстві завдяки доведеній ефективності іншого екзогенного ферменту – фітази, який вивільнює неперетравний фосфор з фітату корму, чим підвищує вміст фосфору у раціоні.

Кормові ферменти можуть не лише підвищувати засвоюваність окремих компонентів корму але й дозволяти вводити сировину з вираженими антипоживними факторами без шкоди для здоров’я та продуктивності.

Ці відомі ефекти впливу карбогідраз на організм свиней доповнилися новими повідомленнями щодо зниження ендогенних витрат та надзвичайно позитивного впливу на здоров’я тварин.

Некрохмалисті полісахариди мають різну здатність до розчинення у воді та слабко лужному середовищі (подібному до кишечнику), тому їх поділяють на розчинні та нерозчинні.

Нерозчинні НКП – проходять транзитом, практично не перетравлюються, тому, що не має у кишечнику бактерій, котрі виділяють такі специфічні ферменти.

А ось з розчинними все складніше.

За основний анти поживний ефект НКП/NSP відповідають арабіноксилани та ß-глюкани, тому логічно, що найбільш показовими ферментами для розщеплення НКП є ксиланаза та ß-глюканаза.

Кожну зернову групу слід розглядати з точки зору не лише кількості загальних НКП, а й співвідношення їх розчинної та нерозчинної фракцій. Саме це співвідношення й відіграє головну роль у тій чи іншій антипоживній дії.

Так, для порівняння, НКП пшениці та рисових висівок представлені переважно арабіноксиланами. Проте, співвідношення арабіноза:ксилоза у рисових висівках більше ніж у пшениці (1,23 та 0,58). Це вказує на те, що основний ланцюг полісахариду рисових висівок містить набагато більше бічних ланцюгів арабінози, ніж основний ланцюг пшениці. Якраз наявність бічних ланцюгів й перешкоджає утворенню тісних водневих зв’язків, які відповідають за в’язкість хімусу.

Ось чому кормовий ком з рисових висівок не такий в’язкий як з пшениці.

Бобові, наприклад, горох, квасоля, соя, люпин те ж містять значні кількості НКП. Проте інший хімічний склад олігосахаридів робить їх нев’язкими. Однак їх антипоживна дія проявляється як раз надлишком цих олігосахаридів, які у тонкому кишечнику підвищують осмолярність, що перешкоджає всмоктуванню поживних речовин.

Введення екзогенних ферментів ксиланази та ß-глюканази у раціон свиней з підвищеним вмістом некрохмальних полісахаридів позитивно діє на:

• Введення ксиланази та ß-глюканази у раціон на основі пшениці та ячменю дозволяє зменшити в’язкість кормового кому вже у шлунку. Зникає в’язка тягуча консистенція, кормовий ком стає розсипчастим. Це підвищує контакт корму з травними ферментами та шлунковим соком.
• Розщеплення структури НКП до мономерів зменшує виділення ендогенних секретів, а відповідно не втрачаються вода, білки, ліпіди та електроліти.

• Додавання ферментів дозволяє підвищити засвоюваність НКП у проксимальних відділах кишечнику свиней (12-палій, клубовій кишках). При цьому енергія корму використовується у тонкому кишечнику, а не зникає разом з фекаліями.

• За рахунок скорочення часу знаходження корму у тонкому відділі кишечнику анаеробна мікрофлора не розвивається, а у товстому, як раз створюються оптимальні умови для їх розвитку.
• Це покращує ферментативну активність мікрофлори кишечника, яка до перетравлює неперетравлені компоненти корму.
• Нормалізація мікрофлори у різних відділах кишечнику стабілізує травлення, підвищує неспецифічний кишковий імунітет та запобігає розвитку кормових діарей.

• Екзогенні ферменти є продуктами бактерій та мікрогрибків, тому вони є абсолютно природніми та безпечними для тварин.
• Кормові ферменти є природними каталізаторами, які тільки підсилюють перетворення речовин, але самі участі не приймають, тому виходять з реакції у незміненому стані й знов приймають участь у наступному перетворенні. Це дозволяє використовувати ферменти у малих дозах.
• Карбогідрази нормалізують секрецію, рН та вміст поживних речовин у тонкому та товстому відділах кишечнику. Завдяки цьому у цих відділах створюються оптимальні умови для переважного розвитку нормальної мікрофлори.
• Це значно ускладнює заселення та розвиток патогенної мікрофлори і виникненню бактеріальних шлунково-кишкових розладів.

До складу преміксів дозволяється вводити ферменти з низькою окисною здатністю. При введенні у премікс ферментів з високою активністю, строки зберігання таких преміксів слід свідомо скоротити.

Введення кормових ферментів у премікси може призвести до втрати їх активності до 20% у перші два тижня зберігання. А це у свою чергу призведе до зменшення ефективності препарату на 50% і не отримання очікуваного ефекту показників продуктивності.

Тому, в ідеалі, незахищені кормові ферменти слід вводити у комбікорм в останню чергу й зберігати недовгий час.

Доза ферменту обирається звісно на підставі рекомендацій виробника, але слід не забувати, що, наприклад, незріле свіже зерно з поля містить більшу кількість розчинних НКП ніж після дозрівання ( 3-4 міс). Тому й доза ферменту має бути збільшена у 1,5-2 рази.

У використанні кормових ферментів різні виробники притримуються різних підходів. Хтось віддає перевагу монокомпонентним продуктам з вмістом одного ферменту. Хтось комбінує препарат із максимально можливими складовими.

До складу комплексного продукту «Анкозим» введено два захищених ферменти- ксиланаза та ß-глюканаза. Саме ці ферменти розщеплюють, основні антипоживні НКП раціонів – арабіноксилани та ß-глюкани до низькомолекулярних вуглеводів та глюкози.

Як результат – підвищується засвоюваність обмінної енергії та амінокислот корму. Поліпшуються продуктивність, конверсія та гігієнічні показники.

Додатковими ферментами виступають – амілаза та протеаза – ферменти, що розщеплюють зерновий крохмаль та білок корму. Це дозволяє збільшувати у раціоні відсоток зерна з високим НКП. Поліпшити перетравність протеїну, зменшити виділення азоту та сірководню, поліпшити мікроклімат приміщення.

Продукт «Анкозим» виконує основну ферменту функцію та додаткову – підтримуючу. Тому, до складу комплексу введено вітамін Е, який нормалізує роботу залоз внутрішньої секреції та алюмокремнієвий комплекс, якій спочатку виступає у ролі носія ферментів, а потім виконує роль сорбенту низькомолекулярних токсинів.