Адсорбенти в птахівництві. Як вибрати сорбент для птиці?

Адсорбенти в птахівництві. Як вибрати сорбент для птиці?

Новіцький К.М., кандидат ветеринарних наук, експерт з корекції годівлі сільськогосподарських тварин, ТОВ «Анкорес-Україна»

Вплив мікотоксинів на організм птиці

Дія більшості мікотоксинів на організм птиці спрямована на пригнічення синтезу білка та нуклеїнових кислот. Це вмикає ланцюг перетворень на клітинному рівні, що проявляється різноманітними симптомами: від пригнічення до смерті (малюнок 1).

Адсорбенти в птахівництві. Як вибрати сорбент для птиці?

У птиці, що постійно отримувала токсичний корм реєструють зниження споживання корму на 12%, зниження маси органів на 14%, збільшення технологічного відходу у тричі (Andretta et al., 2011).

Ступінь чутливості птиці до відомих мікотоксинів різниться. Найбільший негативний вплив на організм проявляють афлатоксини (AFB1, B2, G1, G2) та охратоксини (OTA); у меньшому ступені – ДОН та Т-2 токсин. До фумонізинів та зеараленону птиця більш стійка (малюнок 2).

Адсорбенти в птахівництві. Як вибрати сорбент для птиці?

Основним джерелом афлатоксинів є уражене жовтим аспергілом зерно кукурудзи, яке становить основу раціону продуктивної птиці. Особливістю афлатоксинів є високе їх всмоктування у шлунково-кишковому тракті, тому вміст у кормі навіть дуже малих концентрацій викликає токсичний вплив. Токсини швидко надходять у кров і потрапляють у печінку, де вже через дві години сягають максимуму. У печінці афлатоксини розпадаються на токсичні метаболіти протягом 12-15 годин (Котик А., 1999).

Афлатоксикоз характеризується зниженням активності перетравних ферментів в результаті чого знижується всмоктування амінокислот і як наслідок постійний дефіцит протеїну у крові. Затримка росту також обумовлена порушенням процесів кровотворення, розвитку анемій, збільшенням порізності кровоносних судин. Як результат птиця погано переносить процес транспортування та забою. Тушки втрачають привабливий товарний вигляд – з’являються синці, підшкірні кровотечі.

Негативний вплив афлатоксинів на репродуктивне поголів’я батьківського стада проявляється затримкою статевого дозрівання, зменшенням рухливості сперміїв, зменшенням маси сім’яників та тестостерону. У курей знижується маса яйця, погіршується виводимість та життєздатність молодняку.

Мінімальні кількості афлатоксинів у кормах викликають пригнічення імунної відповіді, яка проявляється утворенням низького рівня антитіл після вакцинацій.

Не менш небезпечними є охратоксини – вторинні метаболіти цвілей роду аспергіллус та пеніциллум, що характеризуються нефротоксичною дією. Уражуються усі органи з вираженою імуносупресією.

Єдиний вірний шлях боротьби із мікотоксикозами птиці

Мікотоксикози – це складна, практично непередбачувана система поєднання різних токсинів у різних концентраціях. Це свідчить про те, що описані клінічні, патолого-анатомічні та гістологічні зміни вірні лише для експериментальних досліджень. В умовах in vivo все набагато складніше. Тому, єдиний вірний шлях боротьби із мікотоксикозами птиці базується на простих принципах:

Контроль сировини до згодовування.

Це головний принцип, що є критичною точкою у загальній системі НАССР отримання продуктів птахівництва. Показники якості сировини напряму залежать від правильності відбору зразків для дослідження, вибору показника якості зерна та місця проведення аналізу.

Не згодовувати уражені мікотоксинами корми птиці, навіть у розбавленому вигляді.

Розбавлення токсичного корму нетоксичним є одним із альтернативних рішень зменшення токсичного впливу на організм. Але, доведено, що токсини швидко виводяться з організму у разі переведення птиці на якісний корм, відновлюється продуктивність. Мінімальні ж токсичні дози, що надходять постійно призводять до незворотних уражень та відчутного недоотримання продукції.

Що ж робити, якщо у господарстві не налагоджена система НАССР?

Чисельні спроби запропонувати виробництву технологічний спосіб дезактивації токсинів у зерні, нажаль, не дали жодного результату. Тому, не існує методу, який робить уражений токсичний корм якісним та безпечним.

Не існує методу, який робить уражений токсичний корм якісним та безпечним.

Класичні методи детоксикації організму промислової птиці є технологічно складними та економічно недоцільними. Серед найбільш технологічних засобів зниження токсичного впливу ураженого корму на організм є застосування речовин, які можуть пригнічувати або зменшити поглинання, сприяти виведенню або модифікувати мікотоксини. Це сорбенти.

Як обрати сорбент для птиці?

Питання вибору препарату сорбенту настільки комерціалізовані, що, в принципі, зорієнтуватися важко.

На одне не слід розраховувати, сорбенти не є панацеєю і, вже, точно вони не працюють у сухому кормі. Тому закиди, що сорбенти дезактивують токсини у кормі - це маркетинговий прийом.

Так від чого залежить вибір сорбенту?

В першу чергу від розуміння, що від нього очікують. Дію мікотоксинів на організм птиці поділяють на три основні етапи: швидке всмоктування у шлунково-кишковому тракті, швидкий транзит кров’ю у внутрішні органи та перетворення на кінцеві метаболіти.

Тому основним завданням сорбенту є видалення розчинених токсинів до того як вони почнуть всмоктуватися у шлунку або кишечнику.

Як правило, технологічні показники та показники ефективності сорбції не завжди збігаються. Тому, вибір сорбенту залежить від оптимального співвідношення - ціна/технологічність/ефективність.

Показники, що впливають на вибір сорбенту:

  • сорбція широкого спектру мікотоксинів. Це обумовлено тим, що в організмі присутні одночасно декілька токсинів у різних концентраціях;
  • висока сорбція у широкому діапазоні рН (2-7). Одні токсини розчиняються у шлунку, інші у кишечнику;
  • висока площа сорбції. Чим вищу площу сорбції має сорбент, тим ефективніше відбувається процес адсорбції. Чудес не буває, ефективність адсорбції напряму залежить від кількості місця зв’язування молекул токсинів. Так, для адсорбентів на основі активованого вугілля площа сорбції становить 600-1000 м2/г, для сорбентів на основі діоксиду кремнію 50 м2/г, для сорбентів на основі мананових олігосахаридів 7м2/г;
  • широкий діапазон мікро-, мезо- та макропор. Мікотоксини різняться за розміром молекул. Недостатня кількість одного виду пор обмежує або унеможливлює сорбцію відповідних молекул токсинів. Практично всі мінеральні адсорбенти мають щільну шарувату структуру, в той час як активоване вугілля та органічні сорбенти мають добре розгалужену систему різнокаліберних пор (малюнок 3);
Адсорбенти в птахівництві. Як вибрати сорбент для птиці?

А. Розвинута система пор у активованого деревного вугілля;

Б. Шарувата структура глинистих сполук;

В. Г. Макропори хітозану та бентоніту

  • низька десорбція адсорбенту. Це дуже важливий показник сорбента, про який мало говорять. Ефект адсорбції полягає у швидкому вилучені із розчину молекул токсину та міцного зв’язування його на поверхні сорбенту за рахунок різних фізичних зв’язків. Ці зв’язки не є міцними, тому через деякий час настає процес зворотного виходу молекул мікотоксинів із сорбенту у вміст шлунку або кишечнику. Чим нижча десорбція, тим вища ефективність сорбенту.
  • заряд сорбенту. Остання тенденція у годівлі підтримує розділення всіх речовин на позитивно та негативно заряджені. Наприклад, мікотоксини DON та ZON негативно заряджені, а HT-2, T-2, FB1, FB2 та OTA – позитивно заряджені. Розподіл зарядів відіграє роль у іонно-обмінних зв’язках на поверхні сорбенту. Проте, ці зв’язки легко руйнуються під час зміни рН розчину;
  • нейтральне відношення до поживних компонентів корму, вітамінів. Сорбенти не володіють вибірковою адсорбцією. І якщо у сорбент надійшла молекула вітаміну чи амінокислоти, вона буде адсорбована в той чи іншій мірі. Тут питання пріоритетів. На першому місці зменшення токсичного впливу на організм. Тому, адсорбенти не мають бути постійним компонентом корму, за виключенням, якщо токсичний корм це норма;
  • доза сорбенту. Доза адсорбенту напряму залежить від попередньо перерахованих показників та ступеню токсичності корму. Якщо якийсь з показників не оптимальний, ефективність досягається за рахунок збільшення кількості адсорбенту у кормі. Це призводить до збільшення частки сорбенту за рахунок зменшення поживних компонентів. Для адсорбентів на основі природніх силікатів середня доза становить 2,5-5 кг/т, для комбінацій мананових олігосахаридів від 0,5 до 2 кг/т, для активованого деревного вугілля від 0,25 до 1 кг/т ;
  • технологічність. Адсорбенти мають добре змішуватися з кінцевим кормом, рівномірно розподілятися у масі, не розшаровуватися під час транспортування за рахунок більшої ваги. Це має гарантувати охоплення усього поголів’я.
  • сталість вмісту. Переважна більшість адсорбентів виготовляється на основі неконтрольованої мінеральної сировини. Різниця вмісту мікро-, макроелементів, важких металів, загальної токсичності від партії до партії не дозволяє гарантувати постійну ефективність та безпечність для птиці. Краще надавати перевагу стандартизованим за складом сорбентам.
  • ціна. Вибір за вами!

Адсорбент мікотоксинів «БЕТАСОРБ» від компанії «Анкорес-Україна»

Застосування адсорбентів для зменшення впливу на організм тварин токсинів різної етіології є найбільш поширеним засобом профілактики і лікування. Для вирішення цієї проблеми фахівцями департаменту науково-інноваційних розробок компанії «АНКОРЕС-УКРАЇНА» створили продукт, найбільш вдало відповідає цим критеріям.

Код: 50001
6
250 г
Адсорбент мікотоксинів

БЕТАСОРБ

Адсорбент мікотоксинів і токсинів органічного та неорганічного походження для сільськогосподарських тварин
70 грн