Новіцький К.М., кандидат ветеринарних наук, експерт з корекції годівлі сільськогосподарських тварин, ТОВ «Анкорес-Україна»
Дія більшості мікотоксинів на організм птиці спрямована на пригнічення синтезу білка та нуклеїнових кислот. Це вмикає ланцюг перетворень на клітинному рівні, що проявляється різноманітними симптомами: від пригнічення до смерті (малюнок 1).
У птиці, що постійно отримувала токсичний корм реєструють зниження споживання корму на 12%, зниження маси органів на 14%, збільшення технологічного відходу у тричі (Andretta et al., 2011).
Ступінь чутливості птиці до відомих мікотоксинів різниться. Найбільший негативний вплив на організм проявляють афлатоксини (AFB1, B2, G1, G2) та охратоксини (OTA); у меньшому ступені – ДОН та Т-2 токсин. До фумонізинів та зеараленону птиця більш стійка (малюнок 2).
Основним джерелом афлатоксинів є уражене жовтим аспергілом зерно кукурудзи, яке становить основу раціону продуктивної птиці. Особливістю афлатоксинів є високе їх всмоктування у шлунково-кишковому тракті, тому вміст у кормі навіть дуже малих концентрацій викликає токсичний вплив. Токсини швидко надходять у кров і потрапляють у печінку, де вже через дві години сягають максимуму. У печінці афлатоксини розпадаються на токсичні метаболіти протягом 12-15 годин (Котик А., 1999).
Афлатоксикоз характеризується зниженням активності перетравних ферментів в результаті чого знижується всмоктування амінокислот і як наслідок постійний дефіцит протеїну у крові. Затримка росту також обумовлена порушенням процесів кровотворення, розвитку анемій, збільшенням порізності кровоносних судин. Як результат птиця погано переносить процес транспортування та забою. Тушки втрачають привабливий товарний вигляд – з’являються синці, підшкірні кровотечі.
Негативний вплив афлатоксинів на репродуктивне поголів’я батьківського стада проявляється затримкою статевого дозрівання, зменшенням рухливості сперміїв, зменшенням маси сім’яників та тестостерону. У курей знижується маса яйця, погіршується виводимість та життєздатність молодняку.
Мінімальні кількості афлатоксинів у кормах викликають пригнічення імунної відповіді, яка проявляється утворенням низького рівня антитіл після вакцинацій.
Не менш небезпечними є охратоксини – вторинні метаболіти цвілей роду аспергіллус та пеніциллум, що характеризуються нефротоксичною дією. Уражуються усі органи з вираженою імуносупресією.
Мікотоксикози – це складна, практично непередбачувана система поєднання різних токсинів у різних концентраціях. Це свідчить про те, що описані клінічні, патолого-анатомічні та гістологічні зміни вірні лише для експериментальних досліджень. В умовах in vivo все набагато складніше. Тому, єдиний вірний шлях боротьби із мікотоксикозами птиці базується на простих принципах:
Контроль сировини до згодовування.
Це головний принцип, що є критичною точкою у загальній системі НАССР отримання продуктів птахівництва. Показники якості сировини напряму залежать від правильності відбору зразків для дослідження, вибору показника якості зерна та місця проведення аналізу.
Не згодовувати уражені мікотоксинами корми птиці, навіть у розбавленому вигляді.
Розбавлення токсичного корму нетоксичним є одним із альтернативних рішень зменшення токсичного впливу на організм. Але, доведено, що токсини швидко виводяться з організму у разі переведення птиці на якісний корм, відновлюється продуктивність. Мінімальні ж токсичні дози, що надходять постійно призводять до незворотних уражень та відчутного недоотримання продукції.
Чисельні спроби запропонувати виробництву технологічний спосіб дезактивації токсинів у зерні, нажаль, не дали жодного результату. Тому, не існує методу, який робить уражений токсичний корм якісним та безпечним.
Не існує методу, який робить уражений токсичний корм якісним та безпечним.
Класичні методи детоксикації організму промислової птиці є технологічно складними та економічно недоцільними. Серед найбільш технологічних засобів зниження токсичного впливу ураженого корму на організм є застосування речовин, які можуть пригнічувати або зменшити поглинання, сприяти виведенню або модифікувати мікотоксини. Це сорбенти.
Питання вибору препарату сорбенту настільки комерціалізовані, що, в принципі, зорієнтуватися важко.
На одне не слід розраховувати, сорбенти не є панацеєю і, вже, точно вони не працюють у сухому кормі. Тому закиди, що сорбенти дезактивують токсини у кормі - це маркетинговий прийом.
В першу чергу від розуміння, що від нього очікують. Дію мікотоксинів на організм птиці поділяють на три основні етапи: швидке всмоктування у шлунково-кишковому тракті, швидкий транзит кров’ю у внутрішні органи та перетворення на кінцеві метаболіти.
Тому основним завданням сорбенту є видалення розчинених токсинів до того як вони почнуть всмоктуватися у шлунку або кишечнику.
Як правило, технологічні показники та показники ефективності сорбції не завжди збігаються. Тому, вибір сорбенту залежить від оптимального співвідношення - ціна/технологічність/ефективність.
А. Розвинута система пор у активованого деревного вугілля;
Б. Шарувата структура глинистих сполук;
В. Г. Макропори хітозану та бентоніту
Застосування адсорбентів для зменшення впливу на організм тварин токсинів різної етіології є найбільш поширеним засобом профілактики і лікування. Для вирішення цієї проблеми фахівцями департаменту науково-інноваційних розробок компанії «АНКОРЕС-УКРАЇНА» створили продукт, найбільш вдало відповідає цим критеріям.