Звідки беруться токсини у кормі?

Звідки беруться токсини у кормі?

Що таке мікотоксини?

Мікотоксини – це біологічна отрута як для тварин, так і для людей. А виробляють цю отруту дуже небезпечні мікроскопічні цвілеві гриби.

Відомо, що поживна цінність раціонів уражених грибами знижується для птиці – на 50%, для свиней – на 30%, для молодняку всіх видів тварин – на 20%.

Якщо тварина поїдає корм, на якому вже розвиваються гриби або, ще гірше, мікотоксини, вона може навіть загинути у випадку, якщо доза мікотоксину занадто висока, або починає хворіти на мікотоксикози, якщо доза мікотоксину низька і він накопичується в організмі постійно.

Якщо мікотоксини вже є у зерні, то вони вже нікуди не зникають, а продовжують свій шлях далі: спочатку потрапляють до борошна, а потім до продуктів харчування.

Потрапляючи у шлунок та кишечник, мікотоксини негативно впливають на мікрофлору та викликають запалення слизових оболонок.

Різні види цвілевих грибів здатні викликати у людей та тварин отруєння – мікотоксикози, які можуть стати причиною розвитку тяжких і небезпечних для життя хвороб. Мікотоксини пригнічують імунітет, знижують ефективність вакцинації. Вони дуже небезпечні, оскільки мають здатність викликати мутації, вади розвитку та провокувати ракові захворювання.

Слід пам’ятати, що більшість мікотоксинів не руйнуються під час нагрівання, екструзії та грануляції зерна.

Небезпечна дія мікотоксинів для тварин проявляється в залежності від виду токсину, але якщо до організму тварин одночасно потрапляє декілька мікотоксинів, тоді проявляється синдром сумарного токсикозу. У тварин з’являються блювота, діарея, зневоднення, аборти, зниження маси плоду, нервові явища, порушення з боку серця, крові та ураження шкіри.

Чому псується корм і що після цього відбувається? Продуценти мікотоксинів

Однією з причин псування корму є ураження їх різними цвілевими грибками.

Цвілеві гриби дуже поширені в природі. Для їх існування необхідно, щоб була сприятлива для них температура (від 4 до 30°С) та підвищена вологість (85-95%). Ось чому затяжні дощі під час збору врожаю, зберігання кормів у мокрих без вентиляції приміщеннях сприяють активному розвитку цвілей та псуванню зерна.

Швидке пристосування цвілей до нових технологій обробітку грунтів сприяє їх розповсюдженню. А взаємодії з новими засобами захисту рослин (пестицидами) збільшують продукцію мікотоксинів у десятки разів.

Усі продуценти мікотоксинів умовно поділяють на ті, що розмножуються у зерні на полі та ті, що уражують зерно у коморі.

Польові цвілі зерна

Гриби ростуть на усіх видах зерна: пшениці, сорго, кукурудзі, ячмені, рисі, житі, а також на горіхах, зернах кави, ягодах, овочах, фруктах та ін.

Відомо більше 300 видів цвілевих грибів, які здатні уражувати зерно ще на стадії росту та продукувати понад 450 різних мікотоксинів.

Серед відомих цвілей гриби з роду Фузаріум розвиваються та активно продукують мікотоксини на рослинах в період вегетації та формування зерна.

Мікотоксини, які продукуються грибами Фузаріум, мають токсичність більшу за пестициди.

Фузаріі- класичні польові цвілі- здатні уражати корми ще на стадії росту рослин.

Фузарії продукують різні токсини, включаючи дуже токсичні трихотецени, такі як ДОН, токсини Т-2 та НТ-2, а також зеараленон та фумонізини.

Найбільше накопичення токсинів спостерігається в зерні при запізнілому зборі врожаю і в перезимувавшому зерні на полі, а також при несприятливих погодних умовах (чергуванні заморозків та відлиги).

Фузаріотоксини накопичуються у зерні навіть без видимого його ураження. При цьому Фузарії розповсюджуються, не утворюючи інфекційних структур. В зернівку мікотоксини мігрують з віддалених ділянок ураження. Протравлення не вбиває внутрішньонасінневу інфекцію, яка може зберігати життєздатність 2-3 роки, і тим самим містити в собі фузаріотоксини у великій кількості.

Якщо зберігати уражене фузаріями зерно пшениці або кукурудзи за температури 8-14оС та вологості вище 80% через 40 діб у зерні накопичиться токсинів у дозі 3-4 г/кг зерна, що перевищує допустимі норми у 500-1000 разів.

Звідки беруться токсини у кормі?

Цвілі зберігання (або гриби складів)

У коморі, зерносховищі, елеваторі, де зберігається свіже зерно, збільшується вологість та зменшується відсоток кисню. Це оптимальні умови для розвитку складських грибів або «плісенів зберігання».

Сприяє зогріванню зерна завантаження у сховища мокрого зерна, або затікання зернової маси через дірявий дах, або мокру підлогу.

До найвідоміших складських грибів належать пеніцили та аспергіли. Ці цвілі розвиваються на зерні, особливо битому, колотому, в умовах підвищеної вологості, при прямому потраплянні дощу або ґрунтових вод, при підвищенні вологи в середині партії зерна, конденсації води під час зміни температури, коли зерно уражене комахами-шкідниками.

Сприяє розвитку «цвілей зберігання» відсутність примусової вентиляції у приміщеннях та тривале злежування зернової маси.

Під час неналежного зберігання уражуються цвіллю сіно, соло, сінаж, силос, меляса, барда та інші корми.

Звідки беруться токсини у кормі?

Ураження корму мікотоксинами в Україні та світі.

Згідно останього звіту всемірної організації продовольства та сільського господарства (ФАО) 25 % зерновових культур світу, які вирощують для виробництва продуктів харчування та кормів для тварин, забруднені мікотоксинами.

Не має жодного регіону, де б не реєстрували ураження зерна цвілевими грибами. Єдина відмінність полягає у підходах до попередження та контролю кормової сировини щодо токсинів. Щороку збільшується кількість країн, які впроваджують контроль за токсичністю корму та встановлюють допустимі норми вмісту токсинів. На сьогодні таких країн понад 100.

Європа відноситься до регіону серйозного ризику, де більш ніж половина випробуваних зразків зерна перевищила поріг ризику. Зразки з Європи показали найвищу захворюваність на DON на рівні 65%. Найвищий європейський рівень DON був виявлений у іспанському зразку кукурудзяного силосу. Другим мікотоксином, що найчастіше зустрічається у кормах є FUM, присутній у 51% зразків. Найвищий рівень фумонізину в Європі спостерігався в іспанській пробі кукурудзи. Зразки з Європи показали найвищу захворюваність Т-2 токсином - 33%. Найвищий рівень токсину Т-2, виявлений у всьому світі, був виявлений у пробі кукурудзи з Росії. ZEN спостерігався у 44% зразків, причому найвищий одиничний рівень в Європі спостерігався в австрійському зразку кукурудзи.

Північна Америка та Східна Азія стикаються з найбільш серйозною загрозою ризику, пов'язаного з мікотоксином для тварин. Фумонізини та дезоксиніваленол є головними загрозами серед усіх. Обидва регіони піддаються надзвичайному ризику, оскільки понад 75% всіх випробуваних зразків показали рівень забруднення вище порогових рівнів ризику.

В Україні зернові уражуються різними цвілевими грибами в усіх регіонах. За результатами перевірок у 2018 році зернові були уражені грибами роду Fusarium у 23,5 %, грибами роду Aspergillus у 20,4 %, грибами роду Penicillium у 21,9 %, грибами роду Alternaria у 20,6 % (звітність лабораторії мікотоксикології ІВМ НААН).


Код: 50001
6
250 г
Адсорбент мікотоксинів

БЕТАСОРБ

Адсорбент мікотоксинів і токсинів органічного та неорганічного походження для сільськогосподарських тварин
70 грн