Магній – легкий сріблястий метал, що міститься в усіх кормах і належить до найважливіших елементів. Магній схожий до срібла а свою назву він отримав завдяки мінералу магнезиту, великі поклади якого виявили поблизу давньогрецького міста Магнісія.
В середньому на 1 тонну ґрунту земної кори припадає близько 19,5 кг магнію. Цей мінерал входить в число найбільш поширених на нашій планеті.
Магній активує майже всі з 50-ти відомих ферментів, які переносять фосфатні групи, каналізуючи реакції синтезу, зв’язані з розпадом аденозин- і гуанозинтрифосфатів. Іони магнію беруть активну участь в окислювальному фосфорилюванні.
Магній сприяє підтриманню кислотно-лужної рівноваги і осмотичного тиску в рідинах і тканинах, забезпечує функціональну здатність нервово-м’язового апарату, бере участь у терморегуляції, відіграє роль у рубцевому травленні.
Магній приймає участь у обміні фосфатів, які в свою чергу необхідні для обміну вуглеводів, жирів, білків і для перенесення енергії в клітини.
У воді морів і океанів розчинено більше магнію, ніж знаходиться на суші у вигляді покладів. А в соляних озерах його ще більше.
Проте основним джерелом магнію для тварин є корми. У рослинах магній входить до складу хлорофілу листків і фітину зерна. Цікаво, що чим більше у грунті калійних добрив тим менше вміст магнію у рослинах.
Повноцінна годівля свиней та худоби не може бути без балансування макро- та мікроелементів у кормах.
Щоб отримати високі прирости у бичків та багато молока у корів потрібно завжди балансувати раціон за вмістом магнію, кальцію, фосфору, натрію, калію та марганцю.
|
ВМІСТ МАГНІЮ У ОСНОВНИХ КОРМАХ |
|
|
Тип корму |
Вміст магнію, г/кг |
|
Трава пасовищ |
0,3-1,2 |
|
Зелена маса посівних злаків |
0,2-0,8 |
|
Зелена маса бобових |
0,3-0,8 |
|
Сіно природних угідь |
0,4-3,0 |
|
Сіно злакове посівне |
0,5-3,2 |
|
Сіно бобове посівне |
1,6-3,0 |
|
Солома |
0,8-6,9 |
|
Силос |
0,3-0,5 |
|
Сінаж |
0,8-1,3 |
|
Коренебульбоплоди |
0,1-0,4 |
|
Зерно |
1,0-2,9 |
|
Макухи |
2,9-5,4 |
|
Шроти |
3,5-5,0 |
В цілому магній характеризується відносно низьким засвоєнням. У середньому дорослі жуйні тварини засвоюють його з сіна на 25-30%, з трави та концентрованих кормів – 16-20%. Важливо, що засвоєння магнію у молочних корів на пасовищах становить всього 10%.
Тварини з однокамерним шлунком засвоюють магній краще ніж жуйні. Кури несучки засвоюють магній з раціону всього 7-10%.
Так як магній в організм тварин надходить виключно з кормом, важливо щоб раціон був насичений не просто магнієм а саме доступним магнієм, який вільно всмоктується переважно в тонкому відділі кишечника і в шлунку.
На інтенсивність всмоктування магнію у жуйних тварин впливає вміст в кормах калію, азоту, органічних кислот, фосфору та кальцію. Надлишок кальцію, калію та фітину пригнічує всмоктування магнію.
Балансування кормів для сільськогосподарських тварин на вміст магнію проводять за допомогою мінеральних добавок: сірчанокислого магнію (сульфат магнію), окису магнію, вуглекислого магнію, бішофіту. Серед усіх доступних джерел магнію найбільше практичне значення мають сірчанокислий магній (сульфат магнію) та окис магнію.
Сірчанокислий магній (сульфат магнію)- дрібні, безбарвні кристали, легко розчинні у воді, гіркувато-солоні на смак. Препарат містить 9,5% магнію та 12,6% сірки та використовується для балансування раціонів.
Окис магнію – легкий білий порошок, важкорозчинний у воді. Препарат містить магнію близько 60%. Використовується переважно у якісних буферах для нормалізації рН у рубці.
Жуйним для підтримання життя потрібно близько 8 г магнію/гол/добу. Корови виділяють в 1 кг молока 0,12 г магнію. Велика рогата худоба містить магній у кістках і м’язах, але не може легко отримати доступ до цих запасів і використати їх, коли це необхідно. Тварина постійно втрачає магній із сечею, фекаліями та молоком, тому їй необхідний магній у кормах для задоволення щоденних потреб.
Корова на піку лактації (6–8 тижнів після отелення) потребує постійного джерела магнію, щоб компенсувати велику кількість, втрачену організмом із молоком. Навіть коли рівень магнію в кормах низький, втрати магнію в молоці залишаються незмінними.
Потреба магнію у свиней на рівні 0,4-0,5 г/кг сухої речовини корму повністю задовольняється кормами.
|
ПОТРЕБА С/Г ТВАРИН У МАГНІЇ |
|
|
Вид, вік, продуктивність тварин |
магній, г/голову/добу |
|
Корова дійна, надій молока 20-24 л/день |
27-29 |
|
Корова сухостійна, плановий надій 8 тис. л/день |
25 |
|
Телята 1-3 міс |
2-3 |
|
Телята 4-6 міс |
5-7 |
|
Телята 7-12 міс |
8-13 |
|
Свиноматки супоросні |
0,04% |
|
Свиноматки лактуючи |
0,04% |
|
Поросята до 20 кг маси тіла |
0,04 % |
|
Поросята 20-40 кг маси тіла |
0,04% |
|
Поросята 40-90 кг маси тіла |
0,04% |
|
Птиця с/г |
0,05-0,5% |
Використання мінерально-вітамінних преміксів для свиней для приготування готових кормів повністю балансує раціон та значно полегшує саме приготування комбікорму в різних технологічних умовах.
Використання мінерально-вітамінних преміксів для телят та преміксів для корів дозволяє нормалізувати вміст макро- мікроелементів, так щоб вони працювали взаємовигідо та не блокували всмоктування магнію.
Сучасні технології виготовлення готових кормів базуються на використанні мінеральних блендів та преміксів, які вже містять ту концентрацію магнію, яка повністю задовольняє потребу тварини в залежності від виду, маси, фізіологічної зрілості та продуктивності.
Серед усіх с/г тварин найбільше потерпає від нестачі магнію велика рогата худоба.
Важка форма гіпомагнемії супроводжується симптомами тетанії. При цілорічному стійловому утриманні худоба практично не хворіє. Часті випадки захворювання зустрічаються навесні, коли тварини виходять на пасовища.
Дефіцит магнію змінює метаболізм кальцію і тим самим підвищує ризик «молочної лихоманки» у нещодавно отелених корів на пасовищі.
Гіпомагнемія або «трав’яна або пасовищна тетанія» - смертельне захворювання, яке може розвиватися у всіх вікових групах ВРХ, але найбільш чутливі телята, особливо м’ясних порід Ангус, корови старше 5 років, тварини з худою або навпаки жирною кондицією.
Ознаки «пасовищної тетанії»:
Основною причиною гіпомагнемії є низький рівень магнію в крові, спричинений низьким рівнем магнію в кормах та/або зниженим засвоєнням магнію.
Сприяють розвитку гіпомагнемії такі фактори: перевод тварин на пасовища після зимового стійлового періоду, недостатня мінеральна підгодівля, незбалансований – однобокий раціон весняно-літнього періоду.
Гіпомагнемія тісно пов’язана з початком випасу, тому що:
Лікування пасовищної тетанії
За перших ознак подібних до гіпомагнемії необхідно звернутися до ветеринарного лікаря та описати симптоми. Лікування повинно бути екстреним та спрямованим на відновлення рівня магнію та кальцію у крові шляхом внутрішньовенних ін’єкцій розчинів кальцію (глюконат кальцію) та магнію (сульфат магнію) та підшкірних введень у області черева.
Вчасне швидке лікування як правило знімає усі симптоми і тварина одужує. Але, якщо не забезпечити тварину доступним магнієм приступи тетанії можуть повторитися з летальним кінцем.
Профілактика гіпомагнемії:
Уникнути проблем зі здоров’ям легко якщо знати прості зрозумілі принципи збалансованої годівлі й мінеральна підгодівля у цьому відіграє важливе значення.