Хвороби корів транзитного періоду. Що робимо не так?

Усі хвороби стають актуальними як тільки організм корови виснажується та стомлюється боротися. Тоді важки тривалі хворобливі стани стають очевидними й для господарів. А чи можна інакше?

Транзитний (перехідний) період – це період життя корови, що умовно триває 3 тижні до отелу та 3 тижні після отелу, та характеризується комплексом складних перетворень організму, спрямованих на кінцевий ріст плода, підготовку органів до процесу народження, отелу та початку молочної продукції.

Цікавим є те, що саме визначення та усвідомлення значимості цього періоду для організму корови та її ефективної молочної продуктивності стало актуальним буквально останні 10-15 років.

Це пов’язано впершу чергу з недостатньою обізнаністю фахівців - зоотехніків та ветеринарів.

Тому, на сьогодні ще є господарства, які не запроваджують технологічне розділення сухостою та досі не розуміють значимості транзитного періоду.

Корова у транзитний період має найбільші зміни у мінеральному, білковому, енергетичному обміні та гормональному статусі організму.

Відсутність корекції годівлі та утримання корів, особливо високопродуктивних (8-10 тис.) у транзитний період призводить до розвитку важких хворобливих станів.

Видимі ознаки хворобливих станів у корів свідчать про те, що порушення в організмі вже розвивалися та руйнували тварину. І ось, настав час, коли компенсаторні механізми вже не працюють.

Звісно, не всі хворобливі стани можуть бути у однієї корови, але у важких випадках реєструють їх одночасно.

Процес народження або отел – це нормальний фізіологічний процес в житті корови, який потребує мобілізації сил та енергії організму. Непідготовлена тварина важко переживає цей складний енергетично затратний момент.

У перші 2 тижня після отелу настають важкі дні не лише для хворих корів й для ветеринарних лікарів, які героїчно рятують тварин.

Не всі корови та нетелі переживають період отелення з оптимістичним прогнозом. Тварини довго виходять з важких станів.

Усі ці перелічені хворобливі стани об’єднує одна головна причина – некоректна годівля під час лактації та у період сухостою, коли потреби організму у енергії та мінералах не враховуються.

1. Своєчасний запуск корови за 45-60 діб до отелення – корова має мати час для відновлення.
2. Кондиція тіла корови на момент запуску повинна бути у межах 3,0 - 3,5. Вважається, що період сухостою починається з моменту повного припинення молоковіддачі, проте морфофункціональні зміни організму розпочинаються у останній третині лактації. Якщо після 200 дня лактації відсоток концентрованих кормів у раціоні не корегувати та не зменшувати, це призведе до надлишку енергії, яка буде накопичуватися у тілі у формі жиру.
3. Організм корови змінює гормональний статус. Концентрація гормонів лактаціі соматотропину, естрогену та кортизолу збільшується, а ось інсулін, що відповідає за перетворення глюкози корму – навпаки зменшується.
4. Збільшення маси тіла плода на 60-80% відбувається у останні місяці тільності. Потреба у макро- мікроелементах, поживних речовинах збільшується на 40%.
5. Зростаючий плід конкурує за місце у черевній порожнині з рубцем. Тому, для їжі фізично не залишається місця. Корова їсть менше, хоча одночасно потреба у поживних компонентах збільшується.
6. Необґрунтоване згодовування концентрованих кормів у період відсутності молоковіддачі призводить до ожиріння корови вже у сухостійний період.
7. Відсутність мінерального підживлення. Економія на макро- мікроелементозній підгодівлі призводить до розвитку остеодистрофічних станів.
8. Надлишок макроелементів Са та Р у кормах. Годівля бобовим сіном, сінажем, буряком, крейдою, вапняковим борошном у сухостій призводить до пригнічення паращитоподібної залози, яка виробляє паратиреоідний гормон. Саме він підтримує баланс кальцію в організмі та підсилює резорбцію його через нирки. Порушення використання кальцію організму призводить до розвитку гіпокальцемії (родильного парезу).
9. Після запуску змінюється мікрофлора рубця, яка орієнтується на грубий корм а не на концентрований, багатий легко доступними вуглеводами. Така мікрофлора швидко гине після отелу при переході до раціону лактації. Це сприяє розвитку ацидозу, при якому накопичуються ендотоксини та гістамін – продукт лізісу загиблих мікроорганізмів. Ці продукти надходять з кров’ю у копита та викликають їх запалення – ламініт.
10. Зниження споживання сухої речовини призводить до зменшення утворення у рубці пропіонату - головного попередника глюкози в організмі. Нестача природного пропіонату призводить до дефіциту пропіонату у печінці та затримки утворення енергії у циклі трикарбонових кислот. В результаті порушення складних перетворень у циклі трикарбонових кислот в організмі замість енергії утворюються кетонові тіла. Порушення розщеплення неестерифікованих жирних кислот у печінці призводить до їх накопичення та розвитку жирової дистрофії печінки.
11. Негативний енергетичний баланс організму з дефіцитом кальцію та магнію сприяє слабким родовим процесам, не відокремленню плаценти, субінволюції матки.
12. Зменшення споживання сухої речовини до отелу призводить до зменшення об’єму рубця, через це в черевній порожнині (особливо після отелу) утворюється вільне місце - куди і тікає сичуг. При цьому шлунок зміщується вліво або вправо, займаючи неприродне положення. Він перекручується, що перешкоджає відведенню газів і подачі крові.

Щоб максимально запобігти розвитку хворобливих станів після отелу та вийти на пік лактації фахівці радять притримуватися двофазної системи годівлі у сухостійний період. Умовно розділити раціони годівлі на фази: - ранній (60-30 діб до отелу) та пізній (30-0 діб до отелу).

За 60-30 діб до отелу корів (орієнтовні значення):

1. Зберегти об’єм корму на попередньому рівні (до запуску)за рахунок якісних сіна злакового, силосу, сінажу злакового;
2. Якщо корова має жирну кондицію у раціон ввести 3-5 кг соломи;
3. Не давати концентратів;
4. Забезпечити рівень енергії на рівні 5,2 МДж НЕЛ/кг СР;
5. Підтримати поживність на рівні сирого протеїну 11-16%/кг СР;
6. Підгодовувати мінеральним вітамінним преміксом для сухостійних корів;
7. Контролювати співвідношення кальція та фосфору Са : Р, яке не повинно перевищувати 1,2:1 (1,5:1).
8. Виключити з годівлі кальціймісні корми (крейда, вапнякове борошно).
9. Забезпечити щоденну прогулянку;
10. Збільшити кількість м’якої підстилки;
11. Вільний доступ до води;
12. Розміщення тварини у світлих без протягів місцях, боксах, приміщеннях.

За 30-0 діб до отелу корів:

1. Зберегти об’єм корму на попередньому рівні за рахунок якісних сіна злакового, силосу, сінажу злакового;
2. Щоб підготувати мікрофлору рубця до раціону лактації, необхідно за 3 тижня до отелу перевести корову на раціон 2-ї фази сухостою, поступово збільшуючи концкорми до рівня планової молоковіддачі (з 2 до 5-6 кг/гол/д);
3. Забезпечити рівень енергії на рівні 6,4-6,6 МДж НЕЛ/кг СР;
4. Підтримати поживність на рівні сирого протеїну 14-16%/кг СР;
5. Підгодовувати мінеральним вітамінним преміксом для сухостійних корів;
6. Контролювати співвідношення кальція та фосфору Са : Р, яке не повинно перевищувати 1,2:1 (1,5:1).
7. Виключити з годівлі кальціймісні корми (крейда, вапнякове борошно), не використовувати соду.
8. Ввести в раціон енергетичні добавки на основі пропіонату, наприклад «Профікет», або «транзитні» продукти для корекції мікрофлори рубця.
9. Забезпечити щоденну прогулянку;
10. Збільшити кількість м’якої підстилки;
11. Вільний доступ до води;
12. Розміщення тварини у світлих без протягів місцях, боксах, приміщеннях.

Перші 21 добу після отелу:

1. Потрібно підвищити концентрацію енергії до 12-13 МДж/кг СР;
2. Підвищити поживність на рівні сирого протеїну 17-18%/кг СР;
3. Вітамінно-мінеральний премікс для дійних корів є обов’язковим компонентом раціону;
4. Підтримувати енергетичний баланс легкодоступною енергією за рахунок добавок на основі пропіонату;
5. Для нормалізації рН рубця та профілактики ацидозу ввести у раціон повноцінний буфер на основі солей магнію.
6. Не забувати про достатню кількість нейтрально-детергентної клітковини грубих кормів, яка стимулює жуйку та слиновиділення.
7. Вільний доступ до води.

На лікування хвороб корів транзитного періоду припадає найбільший відсоток ветеринарних затрат, такі тварини не виходять на свій потенційний пік молочності, деякі тварини підлягають вибраковці, деякі гинуть, господарство втрачає молоко.

Нажаль, не всі господарства можуть самостійно розробити правильні раціони для свого стада, тому, наші фахівці, маючи успішний практичний досвід, завжди радо допоможуть у корекції раціону саме для вашого поголів’я.