Позвонить

Нові виклики свинарства – синдром сумарного тосикозу

Корм для тварин, як складна суміш окремих інгредієнтів, регулярно піддається забрудненню. Кожне окреме забруднення за відповідної концентрації є причиною самостійного патологічного процесу. Малі ж кількості окремих забруднювачів не несуть загрозу для організму, проте сумуються у велику загальну інтоксикацію різної етіології.

Нові виклики свинарства – синдром сумарного тосикозу
Нові виклики свинарства – синдром сумарного тосикозу
Нові виклики свинарства – синдром сумарного тосикозу

В результаті виникають різні патологічні стани, перебіг яких буде залежати від індивідуальної чутливості організму та співвідношення токсинів – виникає, так званий, синдром сумарного токсикозу. На сьогодні це явище на рівні специфічних клінічних ознак вивчено слабо. Це пов’язано з тим, що кількісний та якісний склад забруднювачів, що надходить у корми, напряму залежить від кількості складників корму, їх походження, умов зберігання та використання. У кормах виявляють широкий спектр сполук органічного та неорганічного походження, у тому числі пестициди, викиди промисловості, радіонукліди та важки метали. Дослідження Van Barneveld R.J. (1999) показали, що 21% досліджуваних кормів містить залишки пестицидів, які входять до хлорорганічних, фосфорорганічних та піретроїдних груп. Серед промислових забруднювачів особливе місце займають діоксини та поліхлоровані біфенали, які забруднюють пасовища. Основна увага фахівців зосереджена на контролі їх залишків у кінцевих продуктах тваринництва, проте ці речовини є потенційно токсичними для тварин.

Бактеріальне забруднення корму токсигенними видами Escherichia coli, Salmonella spp., Yersinia enterocolitica, Campylobacter spp, Clostridium perfringens, Clostridium difficile, Clostridium cocleatum призводить до важких інтоксикацій тварин, особливо молодих у критичні періоди.

Особливе місце серед природніх забруднювачів кормів належить мікотоксинам, які є вторинними метаболітами грибів класу Deuteromycetes. Мікотоксини відносяться до кліматично-залежних сполук, а їх утворення є багатофакторним явищем. Ці метаболіти, як правило, поділяються на ті, що продукуються у зернових культурах до або безпосередньо після збору урожаю (переважно грибів -продуцентів Fusarium spp.) або під час зберігання (в основному грибів-продуцентів Aspergillus spp і Penicillum spp.). Ситуація з надходженням мікотоксинів ускладнюється тим, що один мікотоксин може продукуватися декількома грибами, а один гриб може синтезувати одночасно кілька токсинів.

Надходячи разом з кормом у шлунково-кишковий тракт мікотоксини негативно впливають на кишкову синантропну мікрофлору, провокуючи зміни мікробіотичного гомеостазу, сприяють збільшенню аеробних бактерій та посилюють токсичний ефект патогенної мікрофлори.

Нормативні акти, щодо оцінки токсикологічного забруднення кормів для тварин, на сьогодні базуються на виявленні індивідуальних токсинів. Зокрема, корми для тварин контролюються лише за основними шістьма групами мікотоксинів: AFs, OTA, ZEA, FUM, DON, Т-2. В той час як у природі реєструється комбіноване співіснування мікотоксинів, що пояснюється тим, що більшість грибів продукує одночасно декілька токсинів, компоненти корму можуть бути забруднені декількома грибами одночасно та раціон вміщує декілька джерел зерна. Так, дослідженнями Rodrigues I, (2012), було показано, що 48% з 7049 проаналізованих зразків кормів були забруднені двома або більше мікотоксинами. Серед 116 комбінацій мікотоксинів, виявлених у зерні та зернових продуктах, найчастіше виявляли такі: AFs + FUM, DON + ZEA, AFs + OTA і FUM + ZEA. Також слід акцентувати, що мікотоксини DON, FUM, ZEA, AFs є найбільш поширеними мікотоксинами у світі, з поширеністю 66%, 56%, 53% та 22% відповідно.

Слід зазначити, що багаторазове надходження токсинів у субтоксичних дозах призводить до аддитивного, синергетичного або антагоністичного токсичного ефектів. Аддитивність розглядають як суму індивідуальних токсичних ефектів. Синергізм спостерігається, коли ефект комбінації мікотоксинів більший, ніж очікувався у порівнянні з сумою окремих ефектів двох вивчених мікотоксинів. Як окремий випадок синергізму також розглядають ефект потенціювання – коли окремі токсини не викликають токсичного ефекту і лише їх комбінація призводить до значного токсичного ефекту. Явище, коли токсичний ефект комбінації токсинів нижчий, ніж очікувався від суми окремих ефектів двох та більше вивчених токсинів розглядають як антагонізм. Так, наприклад, одна з найбільш вивчених комбінацій мікотоксинів DON + NIV в залежності від концентрації проявляє різні ефекти від синергічного до антогоністичного.

Перебіг загальної інтоксикації ускладняється стресом, особливо у молодих тварин, та невідповідними умовами утримання.

Дію токсинів на організм тварини поділяють на три основні етапи:

  • всмоктування

  • порушення нормального перебігу процесів обміну речовин

  • біотрансформації з його частковою або повною детоксикацією.

На кожному з етапів можна проводити певні заходи зі зменшення негативної дії токсинів на організм. Зменшити токсичну дію мікотоксинів, зокрема Т-2 токсину, що вже надійшов у організм, можна за допомогою еметину, глюкокортикостероїдів, антиоксидантів, фосфоліпідів. Включення в раціон тварин індукторів мікросомальних монооксигеназ (бутилокситолуол, сантонін, гама-аміномасляна кислота), які є головними ферментними системами метаболізму чужорідних сполук, знижує токсичний вплив Т-2 токсину за рахунок підвищення ендогенної детоксикації.

Самим правильним методом боротьби із синдромом сумарного токсикозу є недопущення надходження токсинів різного походження у організм тварин. Це досягається жорстким контролем сировини на всіх ланках його отримання: від поля до годівниці. Проте, більш реальний, альтернативний засіб зменшення впливу токсинів різної етіології на організм тварин – є використання адсорбенті, які перешкоджають всмоктуванню токсинів у кишечнику. Масштабне використання спеціальних добавок, які спрямовані на зменшення впливу токсинів на організм тварин, стало підґрунтям для створення нової групи у класифікації кормових добавок – «речовини, що призначені для зменшення забруднення кормів мікотоксинами: речовини, які можуть пригнічувати або зменшити поглинання, сприяти виведенню мікотоксинів або модифікувати їх». Тим не менш, більшість сполук - детоксикаторів мікотоксинів відносяться до технічних та кормових добавок або до препаратів - підсилювачів перетравлення, які не мають повного переліку точних складових змісту. Як правило, у препараті зазначено основний компонент, що проявляє сорбуючу дію.

Треба чітко розрізняти мікотоксикози тварин від синдрому сумарного токсикозу. Боротьба із останнім вимагає враховувати поліетиологічність природи із специфічними хімічними та фізичними характеристиками токсинів, які діють одночасно на макроорганізм. Тому, використання вже знайомих, так би мовити, випробуваних препаратів адсорбентів, не завжди є ефективним. Це, в першу чергу, залежить від матеріалу сорбенту, його хімічних та фізичних властивостей, які напряму визначають сорбуючу ємність по відношенню до різних за масою, розміром та зарядом токсинів.

До потенційних матеріалів з високою адсорбуючою здатністю відносяться мінеральні сорбенти (бентоніт, палигорскіт, монтморилоніт, сапоніт, цеоліт), органічні сорбенти (складні сполуки органічного походження на основі модифікованих глюкомананів стінок дріжджових клітин та пептидоглікану бактерій, неперетравлюванна целюлоза, різні види активованого вугілля) та синтетичні полімери (холестріамін, полівінілпіролідон). Але, лише по відношенню до сорбентів на основі активованого деревного вугілля підтверджена ефективність щодо фенолів, діоксиду сірки, парів ртуті, сірководню, формальдегиду, хлору, ціаністого водню. Дослідженнями Gomez H.F. (1995) було доведено ефективну сорбцію клостридіальних токсинів, зокрема, ботулінистичного та високу сорбційну ємність по відношенню до катіонів свинцю на рівні 51,8 мг/г сорбенту (Рябинина Е., 2016). Низка авторів зазначають, що активоване вугілля володіє хорошими сорбційними властивостями щодо гідрофобного гербіциду тербутилазину, гербіциду гліфосату та зменшує утворення метану на 12,7% у рубці корів. Активоване вугілля так само ефективно сорбує як гази так і різноманітні розчинені речовини. Така універсальність пояснюється природою сорбенту, який складається з кристалів графіту та аморфного вуглецю, які формують недосконалу структуру, що практично не містить домішків та складається на 87-97% за масою з вуглецю. Це визначає своєрідну пористу структуру активованого деревного вугілля, яка формує розгалужену складну систему мікро-, мезо- та макропор, що і обумовлює адсорбційні та фізико-механічні властивості останнього. Серед переваг активованого вугілля слід виділити велику сорбційну поверхню (600-1000 м2/г), незмінність сорбції при різних рН середовища в умовах шлунку та кишечнику та здатність до ентерального діалізу, який дозволяє вилучати вже всмоктані ліпофільні токсини з плазми крові. Такі природні особливості сорбентів на основі деревного активованого вугілля дозволяють досягати позитивного профілактичного ефекту за мінімальної дози введення у комбікорм, близько 250 грам на тону. Тому, ретельний підхід до вибору препарату-сорбенту, який максимально ефективно діє на усіх ланках розвитку синдрому сумарного токсикозу є відповідальним кроком.

Заявка на консультацию
Закрыть
Заказать консультацию
Закрыть
Калькулятор
Данный калькулятор поможет Вам рассчитать оптимальную потребность в кормовых добавках
Название продукта
Потребность комбикорма, кг
Потребность премиксов, кг Потребность БМВД, кг
Продолжительность периода кормления, дн
Количество мешков (20 кг), шт
ПРЕДСТАРТ
0 ?
0 ?
0 ?
0 ?
СТАРТ
0 ?
0 ?
0 ?
0 ?
ГРОВЕР
0 ?
0 ?
0 ?
0 ?
ФИНИШЕР
0 ?
0 ?
0 ?
0 ?
Добавить выбранные товары в корзину
Закрыть
Корзина
Закрыть